"...Майже п"ятдесят років потрібно було самобутній поезії Богдана-Ігора Антонича, щоб повернутись до читача в Україні, повернутись не з забуття, не з діаспори, а з щільно замкнутого кола радянських заборон. Його ім"я знали в США, Чехословаччині, Аргентині, в той час, коли радянські критики й літературознавці, зачисливши Антонича до поетів "безідейних, буржуазно-націоналістичних", свідомо вирвали цю неповторну сторінку із золотої книги української літератури. А його називали найбільшим після Франка національним поетом".
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
