У статті здійснено порівняльний аналіз концептуальних засад китайської політики США по завершенні холодної війни, особливої уваги надано з"ясуванню причин міжнародно-політичної конфліктогенності між США і КНР. За всієї різновекторності ідеологічних постулатів розвитку двох держав вони, швидше, зацікавлені в партнерстві, аніж у суперництві. Зваженість та відповідальність поведінки, готовність іти на поступки, рівень економічної взаємозалежності засвідчили прагматичну основу взаємин цих провідних акторівміжнародних відносин, вільну від ідеології та месіанства, а також наявність глибинних внутрішньополітичних чинників для здійснення ними певних скоординованих дій на міжнародній арені. Залучаючи КНР до міжнародних організацій, особливо економічних, США, в той же час, вживають ефективних заходів для стримування її гіпотетичних лідерських амбіцій.
В статье осуществлен сравнительный анализ концептуальных основ восточноазиатской политики США после холодной войны, особое внимание уделено выяснению причин международно-политической конфликтогенности между США и КНР. При всей разновекторности идеологических постулатов развития двух государств они, скорее, заинтересованы в партнерстве, чем в соперничестве. Взвешенность и ответственность поведения, готовност&ь идти на уступки, уровень экономической взаимозависимости засвидетельствовали прагматическую основу взаимодействия этих ведущих акторов международных отношений, свободную от идеологии и мессианства, а также наличие глубинных внутреннеполитических фа&кторов для осуществления ими определенных скоординированных действий на международной арене. Приобщая КНР к международным организациям, особенно экономическим, США, в то же время, прибегают к эффективным средствам для сдерживания ее гипотетических ли&дерских амбиций.
The article spotlights comparative analysis of the concept principles of the U.S. East-Asian policy after cold war, special attention is paid to examination of reasons of the international-political conflicts between USA and PRC. Gi&ven the diversity of the ideological postulates of the development of the two states, they are more likely to be interested in partnership than in rivalry. Weighed and responsible behavior, willingness to make concessions, the level of economic inter&dependence witnessed a pragmatic basis for the interaction of these leading actors in international relations, which is free from ideology and messianism, as well as the presence of deep internal political factors for the implementation of certain co&ordinated actions in the international arena. By bringing the PRC to international organizations, especially economic organizations, the US, at the same time, resorts to effective means to contain its hypothetical leadership ambitions.
