Представлены результаты работы авторов по изучению судебной реформы в Литве в середине последнего десятилетия минувшего столетия. Опираясь прежде всего на первоисточники (протоколы заседаний парламента, нормативные акты и т. д.), проясняются обстоятельства создания четырехзвенной системы судов общей компетенции, концентрируя внимание на трех вопросах: оптимизации численности судей Верховного Суда Литвы, попытке сбалансировать нагрузку на Верховный Суд Литвы и Апелляционный суд Литвы путем временного перераспределения функции кассационной инстанции, праве формирования единой судебной практики и расширении компетенции председателя Верховного Суда Литвы. Выяснено, что некоторые меры, предпринятые для решения возникших проблем, противоречили стратегическому замыслу реформы и нарушали баланс сил внутри системы, однако были оправданны с точки зрения тактики и в конечном счете помогли в проведении судебной реформы в Литве.
Подано результати роботи авторів із вивчення судової реформи в Литві в середині останнього десятиліття минулого століття. Спираючись насамперед на першоджерела (протоколи засідань парламенту, нормативні акти тощо), з"ясовані обставини створення чотириланкової системи судів загальної компетенції (починаючи з 1992). Сконцентровано уваг&у на трьох питаннях: оптимізації чисельності суддів Верховного Суду Литви, спробі збалансувати навантаження на Верховний Суд Литви й Апеляційний суд Литви шляхом тимчасового перерозподілу функції касаційної інстанції, праві формування єдиної судової &практики та розширення компетенції голови Верховного Суду Литви. З"ясовано, що деякі заходи, ужиті для вирішення проблем, які виникли, суперечили стратегічному задуму реформи та порушували баланс сил усередині системи, проте були виправдані з погляду& тактики й, у підсумку, допомогли у проведенні судової реформи в Литві.
In the article the authors present some of the results of their current research on judicial reform in Lithuania in the middle of the last decade of the XX century, while drawin&g attention to the minutes of the parliament sessions on the issues hereinafter. After revealing the circumstances under which the four branch judicial system of the courts of general competence was established, the light is put on three issues: (i) &the optimization of the judicial staff of the Supreme Court of Lithuania, (ii) the attempt to balance the work load of the Supreme Court of Lithuania and the Court of Appeal of Lithuania by temporal distribution of the function of cassation and (iii)& the competence to develop a uniform court practice and the extension of the competence of the chairman of the Supreme Court of Lithuania. The authors conclude that though some measures applied at those times were improper by their sense, but at the &same they were necessary and helped to balance and perform the judicial reform in Lithuania in good manner.
