У роботі представлено два різні методи для визначення поля напружень Солотвинської западини (СЗ), яка є частиною Закарпатського прогинy. Перший метод - це визначення поля напружень із фокальних механізмів землетрусів шляхом розв"язання оберненої задачі,а другий - за результатами польових тектонофізичних досліджень. Задача визначення головних напружень через механізми вогнищ з використанням методу Майкла потребує знання про те, котра з нодальних площин є площиною розриву. У роботі, використовуючи методМайкла у модифікації В. Вавричука та критерій нестабільності розриву, визначаються площини розривів та напрями головних напружень [sigma]1, [sigma]2, [sigma]3 для 30 тячівських землетрусів, які відбулися у період із 19.07 по 06.08.2015. Фокальні механізми серії тячівських землетрусів визначалися графічним методом. Вхідними даними для графічного методу є: знак полярності вступу Р хвилі, кут виходу (або кут падіння) Р хвилі для кожної станції, а також азимути станцій. В цілому виявилося, що всі 30 визначених механізмів майже ідентичні, тобто відображають єдиний загальний механізм головного поштовху і його афтершоків. З іншого боку, це є ознакою ефективності запропонованого методу вирішення оберненої задачі.
Для визначення головних осей тензора напру&жень за результатами тектонофізичних досліджень у роботі застосовано кінематичний метод для опрацювання тектонічних дзеркал з бороздами ковзання та структурно-парагенетичний метод для обробки розривів без слідів переміщення. У роботі представлені віс&ім відслонень, які розміщені в межах Солотвинської западини і на прилеглих ділянках: три з них відносяться до зони Пенінських скель; три розташовані в полі розвитку вулканітів Вигорлат - Гутинської гряди, а два - безпосередньо в межах западини. Для в&сіх вивчених відслонень зафіксовано повторювані закономірності в типах реконструйованих полів напружень та орієнтації головних осей. В цілому, переважають поля напружень зсувного та скидового типу. Поля скидового типу характеризуються субгоризонтальн&ою південно-західною - північно-східною орієнтацією вісі розтягу ?3 і є подібними до механізмів тячівських землетрусів. У найближчих до епіцентральної зони відслоненнях аналогічно орієнтовані осі розтягу в полях як скидового, так і зсувного типу. Збі&г орієнтації осей розтягу, визначених за тектонофізичними і сейсмологічними даними дозволяє ідентифікувати наймолодші поля напружень за матеріалами польової тектонофізики.
In the paper, two different methods are presented for evaluation of the stres&s field in the Solotvyno depression, the part of the Transcarpathians trough. In one method, stress field is determined by inverting the focal mechanisms of local earthquakes, in the other one - from data of field tectonophysics investigations. (In t&he Michael"s method, to determine principal stresses from source mechanisms it is needed to know which of the nodal planes exactly coinsides with the fault plane.) In the paper, a Vavrychuk"s version of Michael"s method and his fault instability cons&traint is used to identify the fault planes and the directions of principal stresses [sigma]1, [sigma]2, [sigma]3 for 30 earthquakes which occurred in the area of Tyachiv during the period from 19.07.2015 to 06.08.2015. Focal mechanisms of the Tyachi&v earthquakes are determined by graphic method, from polarities of first arrivals of P-waves, emergence angles (or incidence angles) at each of the stations and station azimuths. To determine principal axes of stress tensor from the data of tectonoph&ysics investigations the cinematic approach is used for processing of tectonic slickensides with slide grooves and the structuralparagenetic method for processing of ruptures without the traces of displacement. In the paper, eight outcrops from the a&rea of Solotvyno depression are analyzed: three of them are from the zone of Pienniny cliffs; three outcrops are located in the area of vulcanite formation in the Vyhorlat-Huta range, and two outcrops are from the Solotvyno depression itself. In all &
