У статті здійснюється аналіз філософсько-культурологічних концепцій Е. Кассірера та С. Лангер у контексті образотворчого символізму. У ХХ ст. спостерігається активізація уваги до питання символічної основи людської культури. Погляди Кассірера постають одними із основних методологічних підвалин нашого дослідження, адже людська культура у цілому для вченого має глибоко символічний характер й складається із різноманітних символічних форм, серед яких окреме місце займає мистецтво. Продовжуючи лінію Кассірера щодо визнання символічної сутності людського існування й погляду на людину як на "символічну тварину", С. Лангер поряд із аналізом символізму мови, який вона визначає як дискурсивний, розглядає символізм візуальних форм, який називає презентативним, або недискурсивним. Зазначені концепції демонструють потужний інтерес з боку науковців до питання символізму людської культури й підкреслюють актуальність звернення до зазначеної проблематики.
В статье осуществляется анализ философско-культурологических концепций Э. Кассирера и С. Лангер в контексте изобразительного символизма. В ХХ в. наблюдается активизация внимания к вопросу символической основы человеческой культуры. Взгляды Кассирера являются одной из главных методологических основ нашего исслед&ования, поскольку человеческая культура в целом для ученого имеет глубоко символический характер и состоит из разнообразных символических форм, среди которых особое место занимает искусство. Продолжая линию Кассирера в признании символической сущност&и человеческого существования и взгляде на человека как на "символическое животное", С. Лангер, наряду с анализом символизма языка, который она определяет как дискурсивный, рассматривает символизм визуальных форм, который называет презентативным, или& недискурсивным. Рассмотренные концепции демонстрируют повышенный интерес со стороны ученых к вопросу символизма человеческой культуры и подчеркивают актуальность обращения к указанной проблематике.
It"s mentioned that the European atmosphere of inc&reased interest in the problems of symbol and symbolism in the cultural space, giving rise in the second half of the XIX century to the registration of symbolism in art direction also contributes to a number of philosophical studies to the rethinking& of the functioning of the cultural sphere, as well as the whole of human existence from the standpoint of symbolism.
A powerful concept that gives us an understanding of the global symbolic basis of culture is the theory of E. Cassirer, which he ou&tlines in his work "The Philosophy of symbolic forms", expanding these issues in further series of works collected under the title "An Essay on Man". Cassirer"s views are one of the main methodological foundations in our research, because the human c&ulture has deeply symbolic character and consists of various symbolic forms, among which art takes a special place. Culture is not something predetermined; it is created by a person who is gradually separated from the natural world precisely because &of its ability for continuous production of symbols.
Along with the myth Cassirer distinguished such symbolic forms as language, art, science, through which the essential components of the symbolic reality of man are also produced. In work "Philosop&hy of Symbolic Forms", the art is mentioned in the context of consideration of the specificity of these symbolic realms and researcher focuses on myth, language and the problem of scientific knowledge.
The philosopher indicates the communicative fun&ction of art, which becomes extremely important in the twentieth century in the context of the active involvement of the viewer in the process of co-creation. One of the main characteristics of symbolism about art that it distinguishes the concept fr&om the previous Cassirer"s symbolic concepts, particularly medieval, in his opinion, that art is really symbolic, but the symbolism of art should be understood not in transcendental but immanent sense.
S. Langer in "Philosophy in a new key: A Study &
