Дослідження культуротворчих вимірів художнього образу є актуальною проблемою естетичної науки внаслідок того значення, якого набувають мистецькі образи в сучасній культурі, а також нових культуротворчих підходів до сфери мистецтва, котрі зумовлені новими реаліями у сфері культурного буття людини у світі. У вiтчизнянiй науці є усталеною i загальноприйнятою теза про те, що мистецтво, переважно у своїй образнiй формi, стає активною культуротворчою силою, що безпосередньо дiє на духовно-емоцiйний свiт людини. Водночас, на нашу думку, культуротворча активнiсть мистецтва може виявлятися i поза безпосередньо образним втiленням художньої iдеї. Твiр мистецтва у своєму змiстi здатний вiдбити науково-теоретичнi, моральнi, правовi й іншісуспiльнi iдеї, якi можутьвпливати на людей саме в такій їх іпостасі. Значною мірою спираючись на сучасну, і не лише сучасну, мистецьку практику, а також враховуючи теоретичні напрацювання, ми можемо впевнено говорити про рівні образності і рівні активності культуротворчої природи мистецтва.
Исследование культуротворческих измерений художественного образа является актуальной проблемой современной эстетической науки вследствие того значения, которое приобретают художественные образы в современной культуре, а также новых куль&туро-творческих подходов к сфере искусства, которые предопределены новыми реалиями в сфере культурного бытия человека в мире. В отечественной науке является устоявшимся и общепринятым тезис о том, что искусство, преимущественно в своей образной форме&, становится активной, культуротворческой силой, которая непосредственно действует на духовно-эмоциональний мир человека. В то же время, по нашему мнению, культуротворческая активность искусства может оказываться и вне непосредственно образного вопло&щения художественной идеи. Произведение искусства в своем содержании способно отражать научно-теоретические, моральные, правовые и другие общественные идеи, которые могут влиять на людей именно в такой их ипостаси. В значительной степени опираясь на &современную, и не только современную, художественную практику, а также учитывая теоретические наработки, мы можем суверенно говорить об уровнях образности искусства и уровнях активности культуротворческой природы искусства.
Research of the cultural &artistic image is the issue of the nowadays of contemporary aesthetics. As a result, of that value that is acquired by artistic images in a modern culture, and new creative opportunities of cultural development, in the sphere of arts that is predefin&ed by new realities in the field of cultural existence of man in the world. In Ukrainian scienctific research withstand and accept thesis the point that art, mainly in the form of image, becomes active, culturecreative force that acts directly on spi&ritual-emotional world of a person. At the same time, culture-creative activity of art can appear beyond and pose vivid embodiment of artistic idea. A work of art is able to reflect theoretical, moral, legal and other public ideas that can influence &on people exactly in such their hypostasis. To a large extent relying on modern, and not only modern, artistic practice, and taking into account theoretical works, we can confidently talk about the levels of vividness of art and levels of activity, c&ultural-creative nature of art. An important moment in terms of clarifying the cultural specificity of the artistic image is that it, thanks to its content, is constantly included in the structure of social practice. In order to outline the way of an&alyzing the artistic image as a special phenomenon of culture the essential features of which are expressed in its cultural potential, it is firstly necessary to understand what the image represents an integral cultural and spiritual formation that h&as certain properties and qualities distinguishing it from all other spiritual phenomena.
It is necessary to clarify the structural and typological features, which, on the one hand, characterize it as a specific element of art, and on the other - co&
