"Ігоря Васильовича Качуровського (сам він, на противагу усталеному діяспорному "пане Ігорю", віддавав перевагу саме такому звертанню – з патронімом) часто називали "останнім неокласиком". За тим стояла його власна свідома настанова: і віршами, і перекладами, і літературознавчими текстами плекати тяглість традиції київських неокласиків – через Юрія Клена й Михайла Ореста до дня сьогоднішнього". Листування М. Стріхи з І. Качуровським.
