"... Страшним недугом, який пронизує формально освічені верстви суспільства, є псевдонаука. Упродовж доби незалежності, а особливо за останнє десятиліття наука й освіта в Україні впали до такого посереднього рівня, що заяложена назва "третій світ" може вважатися незаслуженим компліментом. За таким показником якісної наукової продукції, як кількість статей у провідних міжнародних журналах, нас уже випередили навіть керовані ісламістами Туреччина та Іран. Хвиля викриття ректорського й міністерського плагіату вкотре продемонструвала, що політична та науково-адміністративна верстви, попри почеплені лискучі прикраси на кшталт кандидатських і докторських пластикових карток, не є елітою, якою вони марно намагаються виглядати перед народом та цивілізованими партнерами України... Псевдонауковими довільними конструкціями є анімістичні "живі" й "розумні" елементи природи в сумнозвісній концепції декана одного з природничих факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка".
