Для періоду національного піднесення другої половини ХІХ ст. Єлизавету Милорадович можна з повним правом вважати яскравою представницею української еліти, котра багатогранною працею розвивала національну освіту й культуру загалом, гуртувала навколо себесвідомих представників українського руху та інтелігенції. Всі її суспільні справи були глибоко національними за суттю, спрямованими на захист власної ідентичності та ідентичності свого народу, коли над ним нависла загроза.
