"Поетичний спадок волинського шістдесятника Костя Шишка вражає багатством та розмаїттям, однак митець, постійно перебуваючи на маргінесах літературного життя, так і не зумів донести до читача свої твори, і не зазнав належного поцінування за життя. На особливу увагу заслуговують зразки зорової поезії, серед якої можемо віднайти низку віршів, що належать до традиційної системи жанрів, як наприклад, паліндроми чи акростихи. Однак Кость Шишко створив і абсолютно оригінальну поезію в жанрі, якого не було в українській, та й у світовій літературі (це вірші-писанки)".