Статтю присвячено порівнянню однойменних солоспівів Миколи Лисенка та Нестора Нижанківського на текст поезії Олександра Олеся. Відзначено збіги та відмінності у трактуванні однієї поетичної основи зі сторони мелодики, фактури, динаміки, метроритмічних іладогармонічних засобів, форми. Вказано на роль фортепіанного супроводу у створенні музично-поетичних образів. Н. Нижанківський поглибив образно-емоційний контраст за допомогою агогіки, темпових змін, гармонічної колористики, розмаїття фактурних прийомів. У М. Лисенка сумний і радісний відтінки настрою втілено через ладотональні та гармонічні нюанси в межах темпової та фактурної однорідності.
