На основі закономірностей розвитку науки розкрита характеристика сучасного наукового пізнання - рух до повного, глибокого, істинного, достовірного, адекватного знання. Виявлена сутність філософського імперативу, основна вимога якого полягає в тому, що фундаментальні фізичні параметри мають бути вимірними. Встановлено, що концепти вимірне і невимірне, спостережуване і неспостережуване, теоретичне та експериментальне - найважливіші елементи даної вимоги. Визначена роль математики у формуванні точного знання; розкриті такі його чинники: підвищення точності знання та пізнавальних засобів дослідження, вираження результатів пізнання в термінах фізично вимірних величин. Обґрунтовані основні властивості точності знання і виявлені фактори його зростання.