Стаття присвячена аналізові символів, як джерел істини для Г. С. Сковороди та його прецедентних висловлювань, глибоке обмірковування яких В. Підпалим дало поетові невичерпні смислові глибини для втілення ідейного замислу поеми та створення в ній величного поетично-узагальненого образу філософа-мислителя, в монологах і діалогах якого відтворено суть та зміст його вчення.