При обґрунтуванні оптимального землекористування фермерських господарств необхідно обґрунтувати природно-географічні особливості тієї чи іншої території, що визначатимуть потенційні можливості ведення сільськогосподарської діяльності та ї ї виробничого напряму; можливості ведення сільськогосподарської діяльності та ї ї виробничого напряму; можливості використання сільськогосподарських угідь та інших категорій земель тощо. При оцінці перспектив розвитку окремого фермерського господарства в межах адміністративного району доцільно звернути увагу на виробничу спеціалізацію району, попит і пропозиції на ринку продовольства, основний вид зайнятості населення, кількість діючих сільськогосподарських підприємств та зайнятих в них; кількість фермерських господарств та зайнятих в них; наявність сімей (окремих громадян), що бажають розпочати фермерську справу; рівень безробіття; наявність інфраструктурних об"єктів та ін.
На теоретико-емпіричному рівні суспільно-географічних досліджень достатньо ефективним є використання такого універсального методу як моделювання. При дослідженні фермерського укладу економіко-математичне моделювання застосовується для аналізу конкретних процесів і взаємозумовленостей, що існують за умов, які визначені просторовими та часови&ми властивостями. Оптимізаційні моделі призначені для визначення оптимального (найкращого) у певному розумінні варіанту реалізації мети. Застосування економіко-математичної моделі максимізації прибутку від виробництва сільськогосподарської продукції &досить ефективно можна використовувати на регіональному і локальному рівнях з метою обгрунтування вибору виробничої спеціалізації (типів, підтипів та груп). Запропонована модель оптимального використання фермерським господарствам площ сільськогоспода&рських угідь є актуальною для фермера, який має достатні для вибору площі сільськогосподарських угідь.
На основі статистичної інформації нами використана й запропонована економіко-математична модель
максимізації прибутку від виробництва усієї сільс&ькогосподарської продукції. Оскільки сільськогосподарських культур є значна кількість, то для розрахунку обрано лише ті, які є основними у сільськогосподарському виробництві фермерських господарств: зернові та зернобобові, цукрові буряки, соняшник, к&артопля та овочі. В результаті отримано оптимальні обсяги вирощування сільськогосподарських культур фермерськими господарствами України за існуючого землекористування.
Отже, застосування економіко-математичної моделі максимізації прибутку від виробн&ицтва сільськогосподарської продукції показало, що існуючі значні за обсягами виробництва зернових культур та соняшника загалом не забезпечують максимізації прибутку, а досить часто, будучи основним виробничо-територіальним типом у фермерських господ&арствах, дані виробництва є високорентабельними лише в окремих з них.
When explaining the efficient land utilization in the farm culture of Ukraine we should discuss natural and geographical peculiarities of the peculiar territory which will define &potential opportunities of the agricultural activities and their productions; possibilities of agricultural land uses together with other categories of land. While evaluating the development perspectives of the definite farm within the its administra&tive district, it is worth paying attention to the productive area of the region such as supply and demand at the food market, the main type of occupation of the population, the number of effective agricultural enterprises and their employers or fami&lies who wish to do farming, the level of unemployment and the availability of infrastructure facilities.
On the theoretical and empirical level of the social and geographic research the use of such universal method as modeling is of great value. Du&ring the investigation of the farm culture, economic and mathematical modeling has been used to analyze particular processes and interdependences that exist under conditions defined by the temporary and regional peculiarities. The optimizing models h&
