Станом на сьогодні, формування спроможних територіальних громад в Україні відбувається у рамках реформи децентралізації влади та місцевого самоврядування. Фактично, у рамках цієї реформи проходить реформа адміністративно-територіального устрою країни. Якщо система адміністративно-територіального устрою сформована без врахування історичних, географічних, демографічних, соціально-економічних, етнічних, культурних особливостей, характеристик інфраструктурного розвитку - система державного управління буде неефективною, і рано чи пізно її доведеться знову реформувати. Аналіз сформованих в областях перспективних планів показав, що далеко не всі вони відповідають офіційній методиці. Більше того, на думку авторів статті, найбільш коректними є лише два обласних перспективні плани - Луганської та Донецької областей, де відповідальними за формування та затвердження цих планів були лише обласні військово-цивільні адміністрації. Станом на 1 вересня 2016 року в Україні вже утворено 184 об"єднані територіальні громади. Аналізуючи перспективні плани, постає питання: скільки громад, які утворилися протягом двох років, відповідають перспективним планам? Яким чином відбувається процес об"єднання територіальних громад? Чи відповідають новоутворені об"єднані територі&альні громади урядовій методиці? Як швидко та наскільки ефективно відбувається зміна системи адміністративно-територіального устрою України? На ці запитання ми спробуємо відповісти у даній статті.
Contemporary Ukraine constitutes a scenery for creat&ion of capable territorial communities within the framework of decentralization reform and reform of local government. In fact, we are witnesses of the large-scale administrative-territorial reform. However, public administration system would be inef&ficient if administrative-territorial structure is created without consideration of historical, geographical, socio-economic, cultural, ethnic, infrastructural peculiarities, and sooner or later it will have to be reformed again. The large majority o&f regional perspective plans virtually are not perfect. Moreover, only two regional perspective plans may be considered to be totally correct: in Luhansk and Donetsk regions, where only militarycivic administrations were responcible for plan developm&ent and adoption. As of 1 September 2016, Ukraine has created 184 consolidated local communities. However, analysis of perspective plans rises a question: how many recently created communities meet the requirements of perspective plans? How goes the &process of territorial communities consolidation? Whether created communities meet official procedure? How quick and effective are changes that the system of administrative-territorial division currently survives? These questions the authors are tryi&ng to answer in this paper.
