"Понад чотири роки активної гібридної війни, безліч зусиль учених і експертів у сфері аналізу нового феномену, — але в підсумку ми все ще в стані дуже фрагментарного розуміння того, що відбувається. Усе свідчить на користь того, що рівень аналітичних рефлексій щодо геостратегічної ситуації досяг певної критичної межі, яка нагадує глухий кут. Осмислення гібридної війни як "речі в собі" ніяк не вийде за свої внутрішні обмежувачі, не стане "річчю для себе". У рамках цього глухого кута ми будемо лише заглиблюватись у деталі (в конкретні прийоми агресора, в його тактичні дії і такі ж короткострокові наслідки). Безперечно, подібні дослідження — які (зовні) в цілому небезпідставно претендують на стратегічність — доволі вагомі, важливі й затребувані. Однак весь сенс гібридного методу ведення глобальної війни як такої полягає в тому, що конкретні методи повторюються нечасто, а якщо повторюються, то не виходять за межі нормативно-правових параметрів демократичних систем."
