"Зміна наприкінці XIX - на початку XX століття антипольського спрямування на антиукраїнське майже не вплинуло на методи й форми історизації: її метою й надалі було підтримувати й насаджувати, і найперше у вигляді пам"ятників, ідею збереження цілісності Російської імперії. Формою боротьби з українським рухом стало засудження "зрадництва", що видно на прикладі історії спорудження пам"ятника Кочубеєві та Іскрі."