The article spotlights genesis and essence of genocide concept, nature of contemporary genocide tragedies based on historical and philosophical, chronological and comparative analysis methods, and founds theirs compliance with international legal definition of genocide"s term in the context of not avoiding criminal responsibility for crimes against humanity. It was affirmed that even for the unsteady post-bipolar era roots of tragedies of genocide remains an idea of the nature or historically formed social inequality of ethnic, racial, religious, cultural, linguistic, territorial, social class and other groups and communities, and the desire to increase vital natural or a public resource of one community (group) at the expense of another. It is recognized that term "genocide" is not immediately received wide recognition and was initially not quite identical to the concept of "crimes against humanity". Generally speaking, lawyers and politicians for some time came out that genocide - only one of the possible crimes against humanity. Therefore, the tragedy of the Armenian people 1915-16 still classified in the world as a crime against humanity. Genocide always aims at complete or partial destruction of a national, ethnic, racial or religious group.&
У статті з використанням історико-філософського, хронологічного й компаративного методів проаналізовано генезу й сутність концепту геноциду, а також природа трагедій геноцидів сучасності, з"ясовано їхню відповідність міжнародно-правовому визначенню& концепту геноциду в контексті неможливості уникнення кримінальної відповідальності за злочини проти людяності. З"ясовано, що й за нестаціонарної постбіполярної доби коренями трагедій геноциду залишається уявлення про від природи дану, чи історично с&формовану суспільну нерівність етнічних, расових, релігійних, культурних, мовних, територіальних, соціально-класових та інших груп і спільнот, а також бажання збільшити життєво важливий природний чи суспільний ресурс однієї спільноти (групи) за рахун&ок іншої. Слід визнати, що термін "геноцид" не відразу отримав широке визнання й спершу не цілком був ідентичний поняттю "злочини проти людяності". За великим рахунком, юристи й політики певний час виходили з того, що геноцид - лише один із можливих &злочинів проти людяності. Тому й трагедія вірменського народу 1915-1916 рр. досі класифікується державами світу як злочин проти людяності. Але злочин геноциду завжди має на меті повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійно&ї групи.
В статье с использованием историко-философского, хронологического и компаративного методов проанализированы генезис и сущность концепта геноцида, а также природа трагедий геноцидов современности, а также определено их соответствие междунаро&дно-правовому определению концепта геноцида в контексте невозможности избегания криминальной ответственности за преступления против человечности. Выяснено, что и в нестационарной постбиполярной эпохе корнями трагедий геноцида остается представление о& естественном или исторически сформированном неравенстве этнических, расовых, религиозных, культурных, языковых, террито- риальных, социально-классовых и других групп и обществ, а также желание увеличить жизненно важный естественный или социальный ре&сурс одной общности (группы) за счет другой. Следует признать, что термин "геноцид" не сразу получил широкое признание и сперва не совсем был идентичен понятию "преступления против человечности". По большому счету, юристы и политики определенное врем&я исходили из того, что геноцид - лишь одно из возможных преступлений против человечности. Поэтому и трагедия армянского народа 1915-1916 гг. до сих пор квалифицируется как преступление против человечности. Но преступление геноцида всегда имеет целью& полное или частичное уничтожение национальной, этнической, расовой или религиозной группы.
