Анализируются закономерности антропогенной трансформации ландшафтов в Брестской области, оцениваемой по значению таких показателей, как лесистость (и основанный на ней геоэкологический коэффициент), плотность сельского населения, доля селитебных ландшафтов. Выявлена связь между природными свойствами ландшафтов, лежащие в основе их классификации, и данными показателями. Установлено, что родами ландшафтов, характеризующимися максимальной нарушенностью, являются вторичноморенные и моренно-зандровые ландшафты, подродами - ландшафты с покровом и прерывистым покровом водно-ледниковых супесей. Показана необходимость оптимизации сети ООПТ.
Аналізуються закономірності антропогенної трансформації ландшафтів у Брестській області, яка оцінюється за значенням таких показників, як лісистість (і заснований на ній геоекологічний коефіцієнт), щільність сільського населення, частка селітебних ландшафтів. Виявлено зв"язок між природними властивостями ландшафтів, що лежать в основі їхньої класифікації, та даними показниками. Установлено, що родами ландшафтів, які характеризуються максимальною порушеністю, є вторинноморенні та моренно-зандрові ландшафти, підродами - ландшафти з покривом і переривчастим покривом водно-льодовикових супісків. Показана необхідність опти&мізації мережі ООПТ.
This paper analyzes the patterns of anthropogenic transformation of landscapes in the Brest region, as measured by value indicators such as forest cover (and geo-ecological coefficient based on it), the density of rural populati&on, the share of residential landscapes. Correlation between nature properties of landscapes underlying their classification, and these indicators was detected. It was found that the genera of landscapes, which represent the maximum disturbance, are &secondary-moraine and moraine-outwash landscapes, the subgenera of landscapes are with a cover and a discontinuous cover of glacial sandy loams. The least disturbance is distinctive for secondary water-glacial and alluvial terraced landscapes and amo&ng genera - with superficial cover of water-glacial sands and with superficial bedding of peat and sand. The necessity of protected areas network optimization is shown. The results showed a significant imbalance between the ecological condition of th&e landscape which belong to certain classification groups and their representation in the protected areas system of the region. Landscapes with the worst ecological situation, as a rule, occupy a small proportion among all landscapes of protected are&as. This case does not allow carrying out fully the tasks of protection and restoration of the diversity of ecosystems of the region. Among genera share of protected areas is much greater than the share of the region generally occupy wetland and floo&dplain landscapes. Moraine-outwash landscapes, characterized by a critical environmental condition are not represented in the protected areas system. Among subgenera areas in protected territories are far larger than in the region are characterized f&or landscapes with superficial stratification of peat and sand, considerably smaller - for landscapes with a cover of water-glacial sandy loams and loams, ecological condition of which is estimated as critical. Thus, the existing network of protected& areas in Brest region needs to be optimized be including those genera and subgenera of landscapes, which are characterized by the worst environmental condition and restore these areas to natural communities.
