З"ясовано, що, оскільки природа соціальних суперечностей цивілізаційно означена, то вони здатні виявлятися у непередбачуваних формах існування, серед яких особливе місце посідає соціальний конфлікт. Останній як закономірне і логічне явище будь-якої соціальної системи виконує не тільки дестабілізаційну роль, а й є сутнісно-організаційною формою цивілізаційного процесу. Таким чином, містить потужний конструктивний потенціал і з необхідністю приводить до прогресивного розвитку.
Отмечено, что, поскольку природа социальных противоречий цивилизационно данная, то они способны проявляться в непредсказуемых формах существования, среди которых особое место занимает социальный конфликт. Последний как закономерное и логичное явление любой социальной системы выполняет не только дестабилизирующую роль, но и является организующей формой цивилизационного процесса. Поэтому заключает в себе мощный конструктивный потенциал и с необходимостью приводит к прогрессивному развитию.
It is said, that the nature of social contradictions is of civilizational definition, then, social contradictions can manifest in unexpected existing forms, among which social conflict occupies a special place. Social conflict is seen and analyzed as a specific manifestation of contradictio&ns. It is noted that conflict is a way of forming preconditions for resolving social contradictions, contradictions movement phase, which goes into crisis, the degree of balance of opposites. The conflict is always on the "surface" of relations in th&e social system, it cannot be hidden. Social contradictions in a state of harmony or disharmony are difficult to recognize them because they are hidden from view of the observer. To get social conflict moved into the conflict, that is the moving bala&nce of opposites, it must be perceived. Thus, the conflict can be presented as a "necessary form" of social contradictions, its outward expression, and empirical manifestation. The author gives his own definition of this phenomenon, interprets it as &follows, social conflict is a form of manifestation of antagonistic contradictions arising between subjects of socio-historical process.
The article emphasizes that during the deployment of social contradictions, the constructive and destructive sid&es of the conflict have been revealed. In theoretical and philosophical level, social conflict always appears as a constructive phenomenon where the constructivity is regarded as outlined civilizational norm. However, the destructivity of social conf&lict is a civilizational norm too. If the destructivity is defined by the following principles: opposites that make up the integrity are antagonistic terms; the process of destruction of opposites, which leads to a breakdown of integrity; natural, ac&cidental crush integrity.
