Досліджується екзистенціальна теологія, як культурологічний синтез постекзистенціалістського мислення. Розкривається спроба відповісти на питання про те, чому класичний екзистенціалізм змінив форму свого існування, і чи можна інтерпретувати його досить своєрідне вторгнення до сфери сучасного гуманітарного знання, як виникнення нового постекзистенціалістського типу філософського мислення, і якщо так, то чим саме воно відрізняється від екзистенціалізму класичного. Встановлено, що сучасна екзистенціальна теологія, представлена сьогодні також не менш значущими, а часто і всесвітньо відомими релігійними мислителями. Увага акцентується на тому, що постекзистенціалістському варіанту екзистенціальної теології передувала практика модернізації богослов"я за допомогою екзистенціалістської методології" представниками західноєвропейської діалектичної теології К. Барта, Е. Бруннера, Р. Бультмана, екзистенціального неотомізму Ж. Марітена, К. Ранера, екзистенційно-протестантськими неоортодоксами Р. Нибура, П. Тілліха. Доведено, що всі ці теологічні концепції були спрямовані на удосконалення християнства і його наближення до реалій сучасного життя.
Исследуется экзистенциальная теология, как культурологический синтез постэкзистенциалистского мышления. Раскрываетс&я попытка ответить на вопрос о том, почему классический экзистенциализм изменил форму своего существования, и можно ли интерпретировать это его довольно своеобразное вторжение в сферу современного гуманитарного знания как возникновение нового постэкз&истенциалистского типа философского мышления, и если да, то чем именно оно отличается от экзистенциализма классического. Установлено, что современная экзистенциальная теология представлена сегодня также не менее значимыми, а зачастую и всемирно извес&тными религиозными мыслителями. Внимание акцентируется на том, что постэкзистенциалистскому варианту экзистенциальной теологии предшествовала практика модернизации богословия с помощью экзистенциалистской методологии представителями западноевропейско&й диалектической теологии К. Барта, Э. Бруннера, Р. Бультмана, экзистенциального неотомизма Ж. Маритена, К. Ранера, экзистенциально-протестантской неоортодоксии Р. Нибура, П. Тиллиха. Доказано, что все эти теологические концепции были направлены на у&совершенствование христианства и его приближение к реалиям современной жизни.
We investigate the existential theology as cultural studies synthesis postexistentialist thinking. Discloses an attempt to answer the question of why the classic existenti&alism changed the form of its existence, and whether it is possible to interpret it is rather peculiar invasion in the sphere of modern humanities as the emergence of a new type post existential philosophical thinking, and if so, what exactly does it& differ from existentialist classic. It has been established that modern existential theology, presented today as no less significant and often world-renowned religious thinkers. Focuses on the fact that post existential embodiment of existential the&ology preceded practice of modernization theology using existentialist methodology representatives of Western European dialectical theology K. Barth, E. Brunner, R. Bultmann, existential neo-Thomism J. Maritain, K. Rahner, existentially-Protestant ne&o-orthodoxy R. Niebuhr, P. Tillich. We prove that all these theological concepts were aimed at improving the Christianity and its approach to the realities of modern life.
