"У статті експліковано витоки та зміст іконописних образів Саваофа та виявлено їх амбівалентний характер. Останній сформувався у підсумку поєднання старозавітної і новозавітної традиції, яке набуло свого апогею на руських теренах. Підкреслено, що поширення образів Саваофа у іконописі було пов’язане з апокаліптичними пророцтвами про друге пришестя і пов’язаний з ним образ Христа «Старого днями», який поступово трансформувався з грізного Вседержителя «сил неба і землі» у мудрого старця-заступника справ людських."