Аналізується сучасний стан охорони археологічних пам"яток доби первісності в Україні й аргументується необхідність їхнього збереження як культурної спадщини всього людства. Використовуючи міжнародні засади охорони нерухомої спадщини, розглядаються загальнолюдський, національний виміри та вимір економічної ефективності пам"яток археології в сучасному суспільстві. Первісні пам"ятки найвразливіші від техногенного впливу з огляду на стан збереженості та нехтування з боку адміністративних структур. Натомість, первісна археологія викликає жваве зацікавлення з боку міжнародної громадськості: вона несе інформацію про зародження й розвиток культури, появу трудової діяльності, формування специфіки людської поведінки, пояснює витоки цивілізаційної історії та демонструє адаптивні можливості людського виду взагалі. Взаємодія науки та суспільства може реалізуватися на базі об"єктів археологічної спадщини, які можуть стати не тільки предметом вивчення наук про культурне і природне різноманіття, але й засобом комунікації, навчання, дозвілля, збагачення власного культурного досвіду. Виходом із ситуації незадовільного забезпечення охорони пам"яток вбачається у збільшенні презентації наукових досліджень для громадськості та у створенні механізму актуалізації культу&рної спадщини на державному рівні, основним компонентом якого має стати обов"язкова наукова експертиза територій з урахуванням потенційної суспільної користі від конкретної археологічної пам"ятки.
The article examines the current state of protection& of archaeological sites of prehistoric epoch in Ukraine and discusses the need for their conservation as a cultural heritage of all humankind. Using the principles of international protection of immovable heritage, we considered the human, national &and economic dimensions of archaeological sites in the modern society. Prehistoric sites are the most vulnerable to anthropogenic influence in terms of preservation and neglecting by the administrative structures. Instead, prehistoric archeology rais&es lively interest from the international community: it carries information about the origins and development of culture, the emergence of labor, the formation of the specifics of human behavior, explains the origins of civilizational history, demons&trates the adaptive capacity of the human species in general. The interaction of science and society can be realized on the basis of archaeological heritage objects which can be not only a subject of study of sciences of cultural and natural diversit&y, but also the means of communication, education, entertainment, enriching the cultural experience. The way out from the situation of inadequate protection of monuments can be found in presentation of scientific research to the public and in creatio&n of a mechanism of promotion of cultural heritage at a national level. An obligatory scientific expertise of the areas with the considering of the potential public benefit of particular archaeological sites are neccecary to keep public interested in& national cultutral heritage preservation.
