"За задумом влади, консервативна революція, частиною якої є наступальна історична політика, повинна cтати основою переформатування польської ідентичності. Її сутність зводиться до повернення неоконсерватизму й етнічного патріотизму XIX століття. Метою історичної політики проголошують повернення полякам гордості за батьківщину, зміцнення солідарності суспільства і його ідентифікації з державою. Тому при висвітленні історії польського народу не слід акцентувати увагу на "критичній" історії, (наприклад вбивство поляками євреїв або військовий колабораціонізм під час Другої світової війни), а навпаки, показувати героїчне минуле. Актуалізуючи історію в політичних відносинах польські праві стверджують, що нова історична політика повинна ґрунтуватися на польській інтерпретації історії, бути наступальною і змусити (!) світ поважати поляків."
