"Висвітлено проблему реінтерпретації цитат, засвоєних українською мов нолітературною практикою із поетичних текстів Тараса Шевченка. Продемонстровано, що це активні змістотвірні й оцінні одиниці, носії лінгвокультурної інформації. Простежено їхню лінгвокогнітивну специфіку й контекстну прагматику. Акцентовано, що Шевченкові висловлення мають додаткову, порівняно з іншими, функцію ментальної консолідації української поетичної і — ширше — літературної мови."
