Запропонована стаття має на меті окреслити границі трансцендентальної естетики в межах феноменологічного підходу у філософії. Використання Гусерлем Кантової термінології свідчить про смислову тяглість трансцендентальної тематики. З"ясовується, що вченняпро найбільш загальні форми чуттєвості уможливлює теорію пізнання загалом, а не лише її потрактування Кантом.
В предложенной статье предпринята попытка обозначить границы трансцендентальной эстетики в рамках феноменологического подхода в философии. Использование Гуссерлем терминологии Канта подтверждает мысль о смысловом единстве трансцендентальной тематики. Выясняется, что учение о наиболее общих формах чувственности - фундамент теории познания вообще, а не только в её понимании Кантом.
The proposedarticle is an attempt to define the limits of the transcendental aesthetics as part of the phenomenological approach to philosophy. The terminology of Kant, which used by Husserl, support the idea of unity of sense of the transcendental topic. In the final, we understand that the doctrine of the most common forms of sensibility is the foundation of the theory of knowledge at all, not only its understanding by Kant.
