Досліджується проблема формування гуманітарного мислення в контексті теоретичного аналізу сутності і ролі "духу" в соціокультурному житті. Показано, що поняття "дух" входить в структуру свідомості, складність розуміння якої обумовлене її само очевидністю, що слугує засобом освоєння всіх інших форм існування - природних, культурних, духовних. Доведено, що у філософії поняття "дух" концептуалізується в категоріях "об"єктивний", "суб"єктивний" і "теоретичний" дух. Зазначено, що у своїй єдності інтенції духу стають умовою формування і утвердження гуманітарного мислення.
Исследуется проблема формирования гуманитарного мышления в контексте теоретического анализа сущности и роли "духа" в социокультурной жизни. Показано, что понятие "дух" входит в структуру сознания, сложность понимания которой обусловлено ее самоочевидностью, что служит средством освоения всех других форм существования - природных, культурных, духовных. Доказано, что в философии понятие "дух" концептуализируется в категориях "объективный","субъективный" и "теоретический" дух. Отмечено, что в своем единстве интенции духа становятся условием формирования и утверждения гуманитарного мышления.
The problem of humanitarian thinking formation in the context of theoretical analysis of the es&sence and role of "spirit" in socio-cultural life is researched. It is stated that the concept of "spirit" is included in the structure of consciousness, which difficulty of perception is caused by its selfevidence that serves as a means of mastering& all other forms of existence - natural, cultural and spiritual. It is proven that in philosophy the concept of "spirit" conceptualized categories "objective," "subjective" and "theoretical" spirit. It is indicated that, in its unity intention of spi&rit becomes a condition of formation and approval of humanitarian thinking.
