"Кожен значний ювілей, особливо ж такої видатної постаті як Тарас Григорович Шевченко, 200 років від дня народження якого відзначалося 2014 р. і якого українське діаспорне шевченкознавство по праву визначило як Творця Української Нації, змушує по-новомуоглядатись на пройдений шлях, по-новому оцінювати здобутки і втрати української науки та культури. Можна зі впевненістю стверджувати, що “гуманітарна катастрофа”, про яку так часто останнім часом ідеться в українських ЗМІ, не в останню чергу сталася через викривлений образ минулого. І досі на український інформаційний простір визначальний вплив справляють старі стереотипи, визначені ще царською, згодом радянською, нині російською культурною парадигмою. Можливо, саме тому постать Тараса Шевченка традиційно відноситься дослідниками насамперед до сфери української літератури, рідше – образотворчого мистецтва, і лише останнім часом з’явився цілісний погляд на Українського Генія. Однак уже В. Горський наголошував, що поза самим Шевченком неможливий філософський аналіз його текстів. Цю тезу можна поширити на всю його спадщину, враховуючи й самі Шевченкознавчі праці різного жанру."
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
