"Починаючи роздуми, які я хотіла б запропонувати під цією назвою, мушу спочатку позначити місце творів Василя Гроссмана у моєму сприйнятті літератури взагалі, сказавши кілька слів про особисту історію, яка стосується даної теми. Насамперед, маю зазначити, що я говоритиму не як спеціаліст зі слов’янської літератури, яким я не є… Я знайомлюся з цією творчістю через
французькі переклади, що їх нам надають Алексіс Берелович, Софі Бенеш, Люба Юргенсон та ще кілька інших перекладачів."