The present analysis is based on a survey of Italian jurisprudence (period 1989-2016) that identifies sixteen cases arising from surrogacy arrangements undertaken by people living in Italy and highlights that nine of them involve Ukraine as country of origin. Since all Italian couples were acquitted in criminal proceeding, it is argued that the real sanction against surrogacy is the denial of civil effects in Italy. This paper will therefore focus on private international law and family law issues related to surrogacy and offer some reflections
on the lights and shadows of the use of the principle of the best interest of the child to legitimate "procreative tourism". To conclude, I will advocate the need for a dialogue between the countries of originand the receiving countries involved in surrogacy in order to define shared substantive and procedural guarantees.
Даний аналіз здійснений на основі досліджень італійської юриспруденції (у період 1989-2016 рр.), які ідентифікували шістнадцять справ, щовипливали з сурогатних договорів, укладених між особами, які мешкали в Італії. У дев"яти з цих справ Україна виступала країна походження. Оскільки всі італійські пари були визнані невинними у кримінальному провадженні, стверджується, що реальна
передб&ачена законом міра покарання за сурогатне материнство є запереченням цивільного явища в Італії. Таким чином, ця стаття досліджує міжнародні приватноправові проблеми та сімейно-правові проблеми, що виникають у зв’язку з сурогатним материнством, і проп&онують деякі шляхи вирішення складнощів у застосовуванні принципу найкращого забезпечення інтересів дитини, аби ле-
гітимізувати "про креативний туризм". Крім того, автор наголошує на необхідності проведення діалогу між країнами походження та прийма&ючими країнами, пов’язаними з сурогатним материнством, аби визначити взаємні матеріальні та процесуальні гарантії.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
