"Американська поетка Емілі Дікінсон написала, що «Правда в усій красі забирає у нас здатність радіти», це «велика несподіванка», вона мусить «з’являтися поволі, бо інакше засліпить». Це поетичне застереження варто мати на увазі, залучаючи постколоніяльну перспективу до студій негерманської Центральної Европи. Для нараторів імперських держав подібні студії видаються абсурдними. Відтак почну з речей базових і, здається, незаперечних. Колоніялізм «білих щодо білих» виник у XVIII столітті. Пропоную визначити його як «військове підкорення території і населення, яке вже має власну національну свідомість, політичну систему, право, мову та суспільні звичаї»."
