"Образ української культури, витворений видавничою практикою комуністичної Польщі, видається темою нецікавою і навіть сором’язливою — хотілося б про це чимскоріш забути, як і про виробничий роман чи славослов’я у доробку визначних письменників. Утім, якщо забути про візію української культури, нав’язувану польському читачеві, зміни, які сталися упродовж останніх кількадесяти років, годі зрозуміти й доцінити, а тим більше важко оцінити зусилля, докладені Єжи Гедройцем та його співробітниками, завдяки яким польський читач міг побачити не викривлене ідеологами обличчя української культури."
