У статті проаналізовано комплекс зовнішніх (соціально-політичних, економічних) та іманентних систем державного управління особливостей, що стали передумовами формування і застосування ідей та технік нового державного менеджменту у Великій Британії та США.
Доведено, що історичний контекст у цих державах сприяв переосмисленню практики публічного адміністрування під призмою нового державного менеджменту. Економічна стагнація (уповільнення темпівзростання продуктивності праці,інфляція, безробіття тощо) тапроблеми зовнішньої ("Холодна війна" з СРСР, проблеми дипломатії США на Близькому Сході, військовий конфлікт Великої Британії з Аргентиною) й внутрішньої (почергова зміна правлячих партій - зміна управлінських орієнтирів, антивоєнний рух у США, "Вотергейтський скандал", протиборство протестантів та католиків в Ольстері) політики змусили керманичів країн вдатися до реформування основних сфер життєдіяльності та затвердити нові стратегію та тактику діяльності державної служби. Останні передбачали лібералізацію відносин між публічним та приватним секторами, денаціоналізацію підприємств, владну децентралізацію, зменшення чисельного складу державного апарату, залучення організацій приватного сектору до виконання публічних послуг, перетворення державних с&лужбовців на менеджерів, зменшення витрат федерального уряду тощо. Усі ці перетворення відбувалися в дусі неоконсервативної ідеології.
В статье проанализирован комплекс внешних (социально-политических, экономических) и имманентных системе государств&енного управления особенностей, которыестали предпосылками формирования и применения идей и техник нового государственного менеджмента в Великобритании и США.
Доказано, что исторический контекст в этих государствах способствовал переосмыслению практ&ики публичного администрирования под призмой нового государственного менеджмента. Экономическая стагнация (замедление темпов роста производительности труда, инфляция, безработица и т.д.) и проблемы внешней ("Холодная война" с СССР, проблемы дипломати&и США на Ближнем Востоке, военный конфликт Великобритании с Аргентиной) и внутренней (поочередная смена правящих партий - изменение управленческих ориентиров, антивоенное движение в США, "Уотергейтский скандал", противоборство протестантов и католико&в в Ольстере) политики заставили руководителей стран прибегнуть к реформированию основных сфер жизнедеятельности и утвердить новые стратегию и тактику деятельности государственной службы. Последние предусматривали либерализацию отношений между публич&ным и частным секторами, денационализацию предприятий, децентрализацию власти, уменьшение численного состава государственного аппарата, привлечение организаций частного сектора к выполнению публичных услуг, преобразования государственных служащих в м&енеджеров, уменьшение расходов федерального правительства и т. д. Все эти преобразования происходили в духе неоконсервативной идеологии.
The article analyzes the complex of external (socio-political, economic) and intrinsic to public administration &system features that have become prerequisites for the formation and use of the ideas and techniques of new public management in the UK and the USA.
It is proved that the historical context in these countries enhanced rethinking of public administra&tion practice under NPM prism. Economic stagnation slowdown in labor productivity growth, inflation, unemployment, etc.) and problems of foreign ("Cold War" with the Soviet Union, the problems of US diplomacy in the Middle East, the UK military confl&ict with Argentina) and internal (one at a change of the ruling parties - the change management guidelines, the antiwar movement in the United States, "Watergate scandal", the confrontation of Protestants and Catholics in Ulster) affairs forced count&ries" leaders to reform the main spheres of activity and adopt new strategies and tactics of the civil service. They included the liberalization of the relationship between the public and private sectors, enterprises denationalization, governance dec&
