У статті аналізується епістолярна спадщина українського романтика А. Метлинського. Розглядаються насамперед листи, адресовані І. Срезневському. Аналіз змісту і форми епістолярної прози А. Метлинського здійснюється крізь призму романтичної естетики. Доведено, що лірична складова є структоротворчою в епістолах А. Метлинського, його листи мають сповідальний характер, є простором самопізнання і самовизначення адресанта. Досліджуються також елементи літературної критики у листах А. Метлинського. Констатується, що епістолярій А. Метлинського є зразком романтичної епістолярної прози в її українському варіанті.
