У запропонованій статті здійснено спробу інтерпретації даних лексико-семантичного та лінгвогеографічного дослідження праслов’янських рефлексів, представлених у давніх та сучасних мовах. Встановлено, що взаємовідношення між роз’єднаними та з’єднаними зонами поширення праслов’янських діалектизмів засвідчують зміни у складній системі діалектів та міграції етносів Палеославії. Ретроспективне порівняльно-історичне вивчення цього шару лексики дозволяє перейти на нову, лінгвоареальну парадигму в реконструкціїпрамовних станів.
