Стаття присвячена аналізу міжнародно-правових актів обов’язкового та рекомендаційного характеру, які сприяють фор-уванню та розвитку системи екологічної освіти на універсальному, регіональному та національному рівнях. У статті дослід-уються елементи інституційного механізму цієї сфери, а саме діяльність ЮНЕСКО, ЮНЕП, ЄЕК ООН. Автор статті аналізує стан національного законодавства України в галузі екологічної (еколого-правової) освіти, а саме законодавство в сфері охорони довкілля, освіти загалом та екологічної освіти зокрема, надає рекомендації з підвищення ефективності національного механізму імплементації відповідних міжнародних стандартів, приділяє особливу увагу необхідності впровадження в Україні еколо-ічних компетентностей в систему освіти, а також наводить приклад впровадження екологічної складової до системи вищої освіти в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
