"Другий етап розвитку медичної освіти розпочався з реформування державного управління в Російській імперії. З появою галузевих міністерств система управління медичною справою роз"єдналася: лікувальні установи були підпорядковані Міністерству внутрішніх справ (Експедиція державної медичної управи), а медична наука та підготовка кадрів - Медичній раді. Ця відокремленість зберігалася майже 130 років. За цей період були відкриті університети з медичними факультетами - це Харківський (1805 р.), в Києві - університет святого Володимира (1834 р.) з медичним факультетом у 1841 році, Одеський (1865 р.), відновлений - Львівський (1894 р.). У залежності від політичного стану імперії університети набували та втрачали свою автономність, але університетські статутисприяли значному підвищенню якості навчання і рівня підготовки лікарів (поява нових клінічних кафедр, курсів, навчання в умовах поліклініки)".