Під час управління науковою діяльністю все частіше беруться до уваги наукометричні показники вчених. Зазвичай їх використовують для вирішення таких задач: 1) попередній відсів кандидатів на різноманітних конкурсах на зайняття посади чи отримання нагороди; 2) рейтингування та відповідне стимулювання кращих науковців; 3) попередній відсів запитів на фінансування наукових проектів; 4) оцінювання наукового досвіду виконавців, який враховується як складова інтегрального показника якості запиту. Метою статтіє критичний аналіз основних наукометричних показників, які використовуються для оцінювання діяльності вченого, а також розкриття методів виявлення та нейтралізації накручення класичних наукометричних показників. Розкрито способи врахування додаткової інформації - кількості співавторів, статусу журналу, наукового стажу, договірного цитування тощо. Визначено підводні камені наукометрії, які пов"язані з прихованими та з неформальними посиланнями, а також з помилками у списку літератури. Описано метод фільтрації накручувань індексу Хірша шляхом статистичної апроксимації розподілу цитувань.
