"Що необхідно зробити, аби зберегти газотранспортну систему не як пам"ятник колишнім успіхам, а як інтегрований у європейську систему реально діючий суб"єкт господарювання, що дає чималий дохід державі. ГТС - не понад усе? За що боролися, на те й напоролися... Навіщо було стільки років "рятувати" наш стратегічний ресурс - газотранспортну систему (ГТС) України від недружніх зазіхань: ламати списи в "дебатах" політичних конкурентів, з піною на губах приймати закони, що забороняють приватизацію ГТС, категорично відкидати провокаційні ініціативи, пропонуючи натомість настільки ж марні тощо, щоб нині, попри навіть шанс, який усе-таки з"явився в результаті рішення Стокгольмського арбітражу, опустити руки? Віддати долю вітчизняної ГТС на відкуп "обставинам нездоланної сили" - різноманітним потокам, що обходять Україну ("Північному потоку-2", "Турецькому потоку" та ін.), і елементарному державному безладу?"