Дослідження присвячене еволюції гендерного дискурсу в британській поезії періоду Реставрації. Еволюція гендерного дискурсу представлена трансформацією гендерних художніх картин світу, зміною гендерних ролей, появою периферійних й маргінальних компонентів понять “маскулінність” і “фемінність”, а також нетипових варіантів гендерних сюжет-ситуацій, коли варіативні та маргінальні мотиви стають центральними. Для детального аналізу поетичних текстів були використані історико-біографічний, інтертекстуальний та гендерний методи аналізу. Фактичним матеріалом ми обрали тексти з експліцитною гендерною тематикою трьох британських авторів: Семюела Батлера (1612-1680), Джона Вілмота, графа Рочестерського (1647-1680) та Джонатана Свіфта (1667-1745). Цитати з текстівподані в оригіналах та в українських перекладах Максима Стріхи.
