Проведено аналіз концепції "виду" щодо видів-двійників і морфологічно близьких видів, а також проблем їх розрізнення та визнання. Розглянуто три групи факторів, які впливають на опис і визнання криптичного різноманіття біоти (КРБ), у т. ч. ейдологічні, гносеологічні та когнітивні аспекти. Перша група факторів (ейдологічні) є найбільш об"єктивною, і наші знання розвиваються у напрямку їх дедалі більшого наближення до фактично наявного біорізноманіття. Разом із цим, відбувається усе ширше визнання того факту, що, окрім різноманіття видів, є також різноманіття рівнів диференціації таксонів видової групи. Такий розвиток становить сутність гносеологічної компоненти опису й визнання КРБ. Проте можливості дослідників природи є надзвичайно різними, що пов"язано з їхніми індивідуальними особливостями і схильностями, зокрема й поліморфізмом за роздільною здатністю сенсорних систем для розрізнення об"єктів або окремих їхніх особливостей, у т. ч. через природний дальтонізм (у широкому розумінні) або, навпаки, надзвичайні здібності. Важливу роль в уявленнях про видове різноманіття в окремих групах, про рівні диференціації таксонів і бачення їх відмінностей відіграють такі позасенсорні фактори, як знання, дослідницька школа, прийняті концепції та парадигми, ро&зуміння мінливості й цілісності таксонів. Наведено приклади як різноманіття рівнів диференціації близьких форм, так і точок зору на їхній статус, а також приклади різної оцінки різноманіття одних і тих самих груп різними дослідниками. Розвиток ейдоло&гії привів до формування ще одного аспекту різноманіття - різноманіття концепцій виду. Це засвідчує неуніверсальність поняття "виду", а отже, його суб"єктивність. Вид як концепт і як фактичний прояв біорізноманіття є однозначним тільки при аналізі ко&нкретних біотичних угруповань, поза простором і часом.
