"ожен письменник має потребу в спілкуванні з читачем. Література споконвіку орієнтована до іншого, але результат від цього діалогу часом неможливо спрогнозувати. Психологи запевняють, що насправді базові структури свідомості в представників різних культур однакові — це безчуттєві (“амодальні”) стани, натомість прагнення до розмаїття — це запрограмована в людині втеча від смерті й припинення існування. Письменники намагаються вказати на самобутність культури реґіону, на вартісність індивідуального життя, яке набуває цінності саме в процесі становлення — чуттєвому, інтелектуальному, трансцендентному."
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!