Осмислення особливостей розвитку української богослужбової музичної культури ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. зумовлює вивчення церковної практики православної і греко-католицької церков. Особливе зацікавлення викликає сприйняття представниками православ’я різноманітних аспектів церковно-музичної традиції монастирів і актуальної практики церковного співу на теренах поширення греко-католицької конфесії, а також – спостереження і компаративістичні аспекти досліджень визначного дослідника історії церкви на Волині Андрія Хойнацького.
