In this article the results of Ground penetrating radar (GPR) surveys on experimental site near Institute of Geology of Taras Shevchenko National University of Kyiv (Kyiv, Ukraine) are represented. GPR method has been developed since 1970, but the problem of GPR profiles quality assessment and the best settings for GPR surveys remains controversial. GPR researches on artificially created site were carried out by three radars with 300 MHz and 500 MHz antennas. Assessment of GPR method informativeness was performed according to the analysis of experimental data with the following criteria: correspondence of registered anomalies on GPR profiles to the actual location of the objects; dependence of GPR profiles quality on the central frequency of antenna, step of measurement, settings of survey depth, season of surveying and number of points on vertical scale. Comparative analysis of the GPR investigations quality was carried out with method developed by authors. As a result of experimental data analysis conclusions and practical recommendations, which can be applied for GPR investigations on the territories, with similar geological structure and similar characteristics of objects to experimental site, are pointed out.
У статті наведено результати ге&орадарних досліджень, виконаних на навчально- експериментальному полігоні ННІ "Інститут геології" Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ). Георадарний метод інтенсивно розвивається з 1970-х років, але питання оцінки якос&ті проведених робіт та визначення найкращих параметрів георадарних зйомок і нині залишаються в колі дискусійних тем. Георадарні дослідження на штучно створеному експериментальному навчальному полігоні проведено трьома георадарами з використанням двох& частот антенних блоків - 300 МГц та 500 МГц. Оцінка інформативності методу виконувалася за результатами аналізу отриманих експериментальних даних, основу якого складали такі критерії: відповідність аномалій, зареєстрованих на георадарному профілі, ф&актичному розташуванню об"єктів дослідження; залежність якості георадарних профілів та їх інформативності від центральної частоти досліджуваної антени й просторової детальності сканування (кроку дослідження по профілю); вплив на якість георадарних пр&офілів тривалості реєстрації георадарних трас ("налаштованої глибинності досліджень") та детальності їх часової дискретизації (кількості точок по вертикалі); вплив на якість георадарних досліджень часового періоду виконання експериментальних вимірів.& Порівняльний аналіз результатів георадарних досліджень виконано на основі авторської методики оцінки їхньої якості. У результаті проведеного аналізу експериментальних даних сформульовано висновки та надано практичні рекомендації, які бажано використ&овувати при георадарних дослідженнях на територіях, подібних за геологією та характеристиками розташованих на них об"єктів до ділянок навчально-експериментального полігону.
В статье представлены результаты георадарных исследований, выполненных на уч&ебно-экспериментальном полигоне УНИ "Институт геологии" Киевского национального университета имени Тараса Шевченко (г. Киев, Украина). Георадарный метод інтенсивно развивается с 1970-х годов, но вопросы оценки качества проводимых работ и определения &наилучших параметров георадарных съемок и сейчас остаются в кругу дискуссионных тем. Георадарные исследования на искусственно созданном учебно-экспериментальном полигоне проведены тремя георадарами с использованием двух частот антенных блоков - 300 М&Гц и 500 МГц. Оценка информативности метода выполнялась по результатам анализа полученных экспериментальных данных, основу котрого составляли следующие критерии: соответствие аномалий, зарегистрированных на георадарном профиле, фактическому расположе&нию объектов исследования; зависимость качества георадарных профилей и их информативности от центральной частоты антенного блока и пространственной детальности сканирования ("шага исследования по профилю"); влияние на качество георадарных профилей дл&
