У статті досліджується діяльність видатного українського вченого М.С.Грушевського, визначається роль його наукової спадщини в процесах піднесення науково-дослідницької думки до світового рівня та духовного відродження України в 20-х рр. ХХ ст. Особлива увага приділяється концептуальним розробкам М.С.Грушевського з окресленої проблематики й аналізу методологічних принципів науковця. Акцентується увага на значенні дослідницької діяльності видатного українського вченого, завдяки якій активізувалася й набула чіткого спрямування науково-дослідницька робота як в системі ВУАН, так і в установах освіти, що значною мірою сприяло формуванню нових осередків українознавства. Охарактеризовано наукову концепцію українознавства, лідером якої вважається М.С.Грушевський, визначено основні пріоритетні питання науково-дослідницької діяльності вченого, серед яких особливого значення набули питання органічного поєднання розвитку знань про Україну, її народ з відродженням національних традицій і засвоєнням європейських цінностей, що сприяло процесу наукового піднесення і національного визнання української нації на світовому рівні. Обґрунтовується значення діяльності видатного вченого в процесах збирання, вивчення та популяризації народної, зокрема пісенної, творчості &українського народу як вагомого чинника в процесі духовного відродження та збереження культурної спадщини нашого народу на початку ХХ ст.
