"Тоталітарні формації характеризуються свідомими викривленнями не лише політичних, а й суспільних законів. Митців змушують працювати в умовах жорсткого державного пресингу й усеосяжної цензури. Найбільше несприйняття органів влади в СРСР викликали "західні", "ідейно чужі" форми мистецтва. Чи не найменше шансів дійти до свого споживача мала рок-музика. Адже музиканти, які працюють у цьому напрямі, у текстах досить часто звертаються до соціальної проблематики. Рок передбачає певний протест, а проти чого ж (згідно з офіційною партійною ідеологією) могли протестувати жителі країни рад, у якій уже побудовано соціалізм і швидкими темпами наближається остаточна перемога комунізму?! Зрозуміло, радянські чиновники не могли допустити, щоб населення обирало форми й види мистецтва на свій смак. Логіка була прямолінійна: сьогодні люди обирають яку музику їм слухати, завтра — які книжки читати, а післязавтра може дійти й до загальних виборів генерального секретаря ЦК КПРС!"
