Стаття присвячена дослідженню сучасних підходів до вивчення метонімії. Здійснено аналіз мовних, психологічних та когнітивних аспектів метонімічних перенесень. Основна увага зосереджена на концептуальній природі метонімічних перенесень, їхнього зв"язку змисленням людини: метонімію розглянуто як мовний феномен і складний ментальний механізм концептуального плану, що бере участь у когнітивних процесах концептуалізації та комунікації, пов"язаний зі сприйняттям, осмисленням і структуруванням дійсності, з мисленням і повсякденним досвідом людини, відображається в її діях і поведінці, знаходить вияв у референції, лексикалізації, у розвитку лексичних, граматичних і дериваційних значень.
Статья посвящена современным подходам к изучению метонимии. Рассматриваются лингвистические, психологические и когнитивные аспекты метонимического переноса. Основное внимание уделено концептуальной природе метонимии, её связи с процессами мышления: метонимия рассматривается как сложный ментальный механизм концептуального плана, который принимает участие в когнитивных процессах концептуализации и коммуникации, связан с восприятием, осмыслением и структурированием действительности, с мышлением и опытом человека, отображается в поведении человека и проявляется в развитии л&ексических, грамматических и деривационных значений.
The subject of the study is the metonymy understood as a linguistic phenomenon and cognitive process. The meaning of the word regarded as a reflection of social and cultural reality. We review the& history of the approach to the metonymy in the works of R. Jacobson, Z. Kovecses, G. Lakoff, R. W. Langacker, G. Radden, J. Taylor et al.
