Досліджується питання, чи є право на захист складовою правомочністю
суб"єктивного цивільного права споживача освітніх послуг, чи його треба розглядати як окреме суб"єктивне право. Аналізуються парадигми, що існують в цивілістиці, щодо змісту суб"єктивного права та пропонується розглядати захист суб"єктивного права як можливість охоронну, а власне суб"єктивне право, що охороняється, - регулятивним.