"Українські уряди всіх часів із захопленням звітують про отримання чергових міжнародних кредитів і допомоги, як правило, замовчуючи той факт, що більшість із цих коштів або використовується надзвичайно неефективно, або врешті навіть не освоюється, інвестиційні програми не виконуються повністю, лягаючи тягарем на бюджет разом із відсотками та платою за резервування позики. Одним із титульних донорів України разом із МВФ є Світовий банк. За його кошти в Україні мають будувати дороги, оновлювати водоочисні системи, розвивати енергозбереження. Однак відбувається це дуже повільно і далеко не взірцево. За деякими проектами вибірка коштів становить менш як 5%. Фактично Україна сплачує за отримання та резервування таких позик більше, ніж витрачає на реальні потреби. DT.UA вирішило розпитати Сату Кахконен, директора Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови, про причини такої кричущої неефективності й інші проблеми у відносинах з офіційним Києвом. І не лише про них, адже Світовий банк — це не тільки терплячий кредитор, а ще й потужний аналітичний центр."
