Метаонтологія - порівняно новий напрям в сучасній аналітичній традиції філософії. Його засновник, Пітер Ван Інваґена (Peter Van Inwagen), заперечує в своїх програмних тезах можливість суміщення буття і активності. З цим важко погодитися, що ілюструєтьсяв статті неформальним аналізом його тез і прикладами з інших метаонтологічних дискусій. В ракурсі практичної філософії онтологія і метаонтологія отримують плідну інтерпретацію, постає очевидним перетин проблематики цих дисциплін з епістемологією.
Метаонтология - сравнительно новое направление современной аналитической традиции философии. Его основатель - Питер Ван Инваген (Peter Van Inwagen), отрицает в своих программных тезисах возможность совмещения бытия и активности. С этим сложно согласится, что иллюстрируется в статье неформальным анализом его тезисов и примерами из других метаонтологических дискуссий. В ракурсе практической философии онтология и метаонтология могут плодотворно интерпретироваться, оказывается очевидным пересечение их проблематики с эпистемологией.
Metaontology is comparatively new branch of analytic philosophical tradition. Its founder, Peter Van Inwagen, denies in his program a possibility of interrelating of being and activity. It is difficult to agree with this, the las&t is illustrated by informal analyses of his theses and examples of other metaontological discussions. In the perspective of practical philosophy ontology and metaontology receive a fruitful interpretation, crossing of their problematic with epistemo&logy becomes transparent.
